Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
доношувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
добивати — а/ю, а/єш, недок., доби/ти, б ю/, б є/ш, док., перех. 1) Умертвляти, вбивати пораненого або того, хто гине від чого небудь. 2) Остаточно розбивати, перемагати (ворога). || перен. Остаточно розбивати ідейно або морально. 3) Закінчувати бити,… … Український тлумачний словник
доношування — я, с. Дія за знач. доношувати … Український тлумачний словник
доношуватися — ується, недок., доноси/тися, но/ситься, док. 1) Від носіння робитися зовсім старим, рваним; зношуватися. 2) тільки недок. Пас. до доношувати 2) … Український тлумачний словник
доривати — I а/ю, а/єш, недок., дорва/ти, ву/, ве/ш, док., перех. 1) Закінчувати рвати; рвати до якої небудь межі, до кінця. 2) Доношувати повністю, до кінця (одежу, взуття і т. ін.). II а/ю, а/єш, недок., дори/ти, и/ю, и/єш, док., перех. Закінчувати рити;… … Український тлумачний словник
дотаскати — а/ю, а/єш, док., дота/скувати, ую, уєш, недок., перех., розм. 1) Із зусиллям доносити, доставляти кого , що небудь до якогось місця. 2) Закінчувати носити, переносити що небудь. 3) Доношувати що небудь старе, приношене (одяг, взуття) … Український тлумачний словник
доривати — 1 дієслово недоконаного виду закінчувати рвати; доношувати одяг, взуття і т. ін. доривати 2 дієслово недоконаного виду закінчувати рити … Орфографічний словник української мови
доношати — ношам, Пр. [1.] Доношувати, закінчувати носити що небудь. Доношати компері з поля. [2.] Закінчувати носити старий одяг, взуття … Словник лемківскої говірки
